- допитливо
- нар.пытли́во; испыту́юще
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
допитливо — Присл. до допитливий … Український тлумачний словник
допитливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
пронизувати — ую, уєш, недок., прониза/ти, ижу/, и/жеш, док., перех. 1) Робити в чому небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Швидким рухом розрізати, розділяти, розсікати (повітря, воду і т. ін.). || тільки 3 ос. Миттєво… … Український тлумачний словник
протинати — а/ю, а/єш, недок., протну/ти і протя/ти, тну/, тне/ш, док., перех. Розтинаючи, робити в чому небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Швидким рухом розрізати, розсікати (повітря, воду, простір і т. ін.). || перен.… … Український тлумачний словник
цікаво — 1) Присл. до цікавий. || у знач. присудк. сл. 2) присл., розм. З інтересом, допитливо … Український тлумачний словник